Збираємось на «Республіку»: намет, квиток, футболка, взуття – не обов’язково

Як приїхати на фестиваль босим, а поїхати з чотирма парами взуття, та ще й подовжити собі життя, розповідає ідеолог та засновник фестивалю «Республіка» — Андрій Зоїн.

У ексклюзивному інтерв’ю для Old Fashioned Radio ми запитали Андрія про те, що треба знати про фестиваль, якщо ви відвідувач, музикант або просто турист. А також про фінансування, фестивальний дух та торбу громадянина «Республіки».

20629058_10214525178429090_186811156_o

Розкажіть трохи про передісторію фестивалю RespublicaFEST. Як виникла ідея такого формату?

Ідея виникла у 2010 році, коли я повернувся до України з Мадрида, де провів десять років. Хотілось зробити для Кам’янця проект, який був би самодостатнім – тобто заробляв гроші музичним фестивалем і витрачав їх на потрібні місту соціальні проекти. Плюс давав би мені роботу, щоб я не переїжджав до Києва чи Львова. Також хотілося, щоб місто отримало великий фестиваль, який привертав би сюди туристів і популяризував Кам’янець. Напевно, це були такі паростки децентралізації культури у 2010 році.

Одним з найголовніших козирів фесту є локація. Чи складно було домовитись із владою про проведення фестивалю на території заповідника?

Я впевнений, що 70% відвідувачів фестивалю їдуть до нас саме завдяки локації, яка дійсно справляє незабутнє враження. Домовитись із владою було не складно. Ми описали проект, показали його переваги для міста, зробили пілотний проект – і далі до нас ставились вже як до сталого фестивалю. Звичайно, потім були нюанси, які ми доробляли, враховуючи особливості локації. Наприклад, як винести важку музику за межі фортеці на вали, залишити у фортеці Арт-двір, додати безкоштовну сцену на Ратуші і таке інше.

Як з роками змінюється фестиваль? Як змінювалася концепція фесту?

В принципі, ми зайняли свою нішу серед фестивалів України. По-перше, ми фестиваль не тільки музичний, але й стріт-арту. За сім років ми створили в місті понад 50 муралів, ми були детонатором цього буму муралізму, який зараз охопив всю країну. Зараз ми робимо більше проектів в селах та маленьких містах. Повертаючись до концепції, додам, що ми фестиваль, який не може вмістити велику кількість людей, бо наші локації обмежені стінами фортеці. Тож це обмежує нас у привозі відомих гуртів, бо в такому разі нам треба було б підвищувати ціну на квиток, чого б нам дуже не хотілось робити. Адже одна з головних і принципових наших ідей – це доступні для всіх ціни на квитки. Тому ми стараємось брати не хедлайнерами, а локацією та фестивальною «пачкою» в лайн-апі, тобто гуртами на будь-який смак, молодими гуртами, тими, які не везуть на інші фестивалі.

RespublicaFEST відбудеться 1-3 вересня в Кам’янці-Подільському
RespublicaFEST відбудеться 1-3 вересня в Кам’янці-Подільському

Чи відчуваєте ви, що відкриваєте дорогу на велику сцену молодим гуртам? Яким саме?

Так, відчуваємо і дуже цим пишаємось. Можу сказати, що ми, напевно, першими дали великі і взагалі фестивальні сцени таким виконавцям, як Jinjer, Республіка Поліна, Latexfauna, её, Dakooka, SPACE OF VARIATIONS, Shortparis. Дуже тішимося з того, що не прогадали, і всі ці виконавці того вартували, вони стали відомими і не втратили актуальності.

Як проводиться відбір музикантів на фестиваль? На що ви звертаєте увагу у першу чергу?

Створюючи лайн-ап, ми намагаємось привезти 4-5 відомих виконавців, яких всі знають, люблять і хочуть послухати. Далі ми слідкуємо за новими гуртами, за тим, що вони зробили, написали і видали. Великий відсоток таких виконавців присутній в лайн-апі. Також ми дозволяємо собі привезти 5-6 гуртів, які слухаємо ми, які нам подобаються, і ми не звертаємо уваги на те, популярні вони чи ні. Ще якийсь відсоток гуртів веземо, враховуючи локальну спільноту і її смаки. Тому в нашому лайн-апі іноді можна зустріти дуже дивних, на перший погляд, виконавців. Ну і, звичайно, ми робимо конкурсний відбір для гуртів, яких ніхто не знає, їх насправді дуже багато (заявку подають близько 500 гуртів), обираємо 5-6 виконавців серед них.

До відбору музикантів також долучається редакція OFR разом зі своїми слухачами.
Слідкуйте за новинами на нашому сайті.

 

Що думаєте про український фестивальний рух?

Фестивальна атмосфера – це дуже рідкісна річ поки що в Україні, її неможливо підробити, вона відчувається відразу, вона чарівна і, я думаю, цілюща (усміхається). Якщо її нема, то це більше схоже на день міста чи передвиборчу компанію. Від фестивальної атмосфери можна підзарядитися на цілий рік, вона подовжує життя – це моя суб’єктивна думка. Таку атмосферу мали Koktebel Jazz, «Арт-поле», RespublicaFEST, звичайно, «Західфест», «Файне місто» от зараз починає її створювати. Сподіваюсь, це створить і Polyana, бо там неймовірна локація. На жаль, на фестивалях на сході я не був, тому не можу судити про ситуацію там.

Що відрізняє «Республіку» від інших фестів в Україні?

Саме цей неповторний фестивальний дух, який там присутній – можливо, завдяки нам, а, можливо, завдяки місту. Звичайно, це неймовірна локація Старої фортеці XVI  сторіччя та Старого міста. Нам відомо багато випадків, коли люди приїжджають на фестиваль, але зачаровуються у Старе місто, в фестивальну атмосферу, іноді навіть не потрапляють на сам фестиваль, проводячи весь час у Старому місті або в наметових містечках з новими-старими друзями. Також ми – останній фестиваль сезону, на якому весь фестивальний народ зі всієї України збирається, щоб затусити з друзями перед довгим роком навчання і праці. Ну і також наша відмінність від інших фестів, крім стріт-арт-спрямованості – те, що у нас в лайн-апі можна побачити дуже неочікувані гурти, які не привезуть на інші фестивалі.

Слухайте на «Республіці» цьогоріч: Death by Chocolate, Beissoul & Einius, Leo Mantis, Panivalkova, Один в Каное та Vivienne Mort, рокерів «Жадан і Собаки», «Антитіла», «Без обмежень», DETACH.
Слухайте на «Республіці» цьогоріч: Death by Chocolate, Beissoul & Einius, Leo Mantis, Panivalkova, Один в Каное та Vivienne Mort, рокерів «Жадан і Собаки», «Антитіла», «Без обмежень», DETACH.

Чи буваєте ви на закордонних фестивалях? Чи переймаєте ви їх досвід і що саме?

Так, бував і буваю. Люблю фестивалі біля моря – Primavera Sound, Sonar в Барселоні, FIB Benicassim в Кастейоні. До речі, останній раджу всім – це коли ти живеш в наметі серед апельсинових чи оливкових дерев, позаду тебе гори, попереду море і чотири дні з кращими світовими гуртами. На цьому фестивалі я вперше побачив, що таке постфестивальний синдром – коли після фесту всі ридають, ніби втратили Едем і мають вертатися в пекло. 🙂

Досвід закордонних фестивалів важко перейняти і впровадити, знаходячись в Україні. Вважаю, що всі, хто робить фестивалі в Україні, в умовах сьогодення – це наполовину божевільні люди, але настільки загартовані, що змогли б створити фестиваль, скажімо, в Іспанії чи Німеччині, рівного якому не було б.

У своїх інтерв’ю ви кажете, що фестиваль не є бізнес-проектом. За рахунок чого вдається фінансувати ваш захід?

Так, фестиваль не є бізнес-проектом, бо в Україні, на периферії це неможливо. Фестиваль для нас є візитівкою, в яку ми вкладаємо свій час і гроші. Це більше соціальний проект, про який всі знають і завдяки якому нас запрошують робити проекти в різних містах України. Фестиваль фінансується на 70% завдяки проданим квиткам, за що ми дуже вдячні людям, які нас підтримують. 20% – це соціальні грантові програми, які нам вдається вигравати (переважно стріт-арт, обміни музикантами, міські проекти). І 10% – це партнери і фуд-корт.

Давайте разом сформуємо торбу громадянина «Республіки»: що брати з собою, де жити, що їсти?

У нас є випадки, коли людина боса прийшла на фестиваль, без грошей і їжі, але ми дали їй квиток, а люди нагодували і взули. Було це у 2014 році, до нас прибув босий американець, який подорожував світом. Під кінець фестивалю люди надарували йому чотири пари взуття. В принципі, до нас їдуть як дуже заможні фестивальники, які можуть собі дозволити жити в 4-зіркових готелях, так і ті, в яких є тільки квиток на фест і чашка. Тому я вважаю, що ми – фестиваль для всіх соціальних прошарків.

Якщо серйозно, то, напевно, витрати будуть такі:

– квиток (300-450 грн);

– дорога (300-400 грн);

– проживання в наметовому містечку (0-200 грн);

– харчування на три дні (200-1000 грн);

– фестивальна футболка на згадку (180 грн).

Отже, середня цифра для більш-менш комфортного перебування – 2000 грн.

uIynfqRUqFo

Республіканець – хто він?

Це і студент, і панк, і власник бізнесу, який приїжджає на дорогому авто, залишає його під готелем, міняє офіційний костюм на джинси, і йде відриватися на повну! Також багато квитків ми роздаємо своїм знайомим, які знаходяться на війні. Я вважаю, що це для них психологічна реабілітація – три дні музики, під час яких вони хоча б на мить можуть забути про постійну напругу і кайфувати під улюблену музику.

Про цьогорічний лайн-ап читайте у нашому попередньому матеріалі.