6 найголовніших концертів Led Zeppelin

23.10.2019

Найкращі лайви гурту з Данії, Лондона, Нью-Йорка і не тільки

У минулому році виповнилося 50 років з часу заснування Led Zeppelin. А сьогодні, 23 жовтня, у кінотеатрі «Київська Русь» покажуть Celebration Day – відеоверсію найновішого концертного реюніону гурту, що відбувся в 2007 році.

Назвавшись «Свинцовим Цепеліном», музиканти іронічно дали під дих своїм критиканам, які вважали, що з нового гурту на уламках формації The Yardbirds нічого путнього не вийде. Вокаліст Роберт Плант, гітарист Джиммі Пейдж, басист Джон Пол Джонс і барабанник Джон Бонем поєднали блюз та англійський фольк із важкою гітарною музикою, ставши одними із засновників хард-року. За 12 років існування Led Zeppelin випустили 8 альбомів, а після смерті Бонема у 1980-му припинили існування.

Led Zeppelin. Вгорі — Джон Пол Джонс (бас-гітара, клавіші), зліва направо в нижньому ряді — Джон Бонем (барабани), Джиммі Пейдж (гітара), Роберт Плант (вокал)

«Цепеліни» вважаються однією з найкращих і найактивніших концертних команд усіх часів. Дивуєшся, як ці четверо встигали працювати у студії та гастролювати по кілька разів на рік.

Концертну магію між музикантами можна помітити і не озброєним оком. Пропонуємо вам переконатися в цьому разом із нами, передивившись найкращі лайви Led Zeppelin.

Gladsaxe Teen Club (1968)

Перший живий виступ новоствореного гурту, який зібрали екс-гітарист The Yardbirds Джиммі Пейдж і менеджер Пітер Грант. На той момент його вже перейменували на Led Zeppelin, однак для привернення уваги протягом скандинавського туру музиканти виступали ще під старою вивіскою.

На концерті в данському Гладсаксе квартет виконав чотири пісні: Communication Breakdown, Dazed And Confused, Babe I’m Gonna Leave You та How Many More Times. Разом із ще п`ятьма композиціями вони увійшли до дебютного альбому «Cвинцевого Цепеліна», що побачив світ у січні 1969-го.

Особлива синергія між Плантом, Пейджем, Джонсом і Бонемом відчувається з перших секунд цього лайву. А гітарист Led Zeppelin вразив глядачів грою смичком на струнах.

Royal Albert Hall (1969, 1970)

За перші два роки Led Zeppelin відкатали по два американських та скандинавських тури, але на батьківщині їх все ще сприймали прохолодно. Усе змінив концерт 29 червня 1969 року в лондонському Роял Альберт Холі. Буквально за рік музиканти закріпили успіх у Великобританії, повернувшись на 6-тисячний майданчик вдруге.

На цих концертах квартет продемонстрував неабияку інструментальну майстерність. Музиканти смакували соло і грали пісні суцільними сетами без перерв. Композиція Moby Dick у живому виконанні тривала аж 15 хвилин. Разом із 8-ма іншими новими піснями вона увійшла до альбому Led Zeppelin ІІ (1969).

Carnegie Hall (1969)

Майже не перепочивши після попередніх гастролів, восени 1969-го Led Zeppelin вирушили у вже четвертий тур Північною Америкою. 17 жовтня музиканти відкрили його двома концертами у Карнегі Холі в Нью-Йорку. «Цепеліни» стали першим рок-гуртом, який пустили на сцену престижного американського майданчика. «Ці виступи дали мені віру в те, що ми можемо бути крутішими за The Beatles та The Rolling Stones», — згадував менеджер гурту Пітер Грант.

Треклист Led Zeppelin майже не відрізнявся від попереднього туру і включив у себе найкращі пісні з двох студійників гурту. На жаль, нью-йоркські концерти збереглися лише в аудіозаписі.

Madison Square Garden (The Song Remains The Same) (1973)

Наступні чотири гастрольні роки пройшли для Led Zeppelin на стабільно високому рівні. Музиканти розширили турову географію, проїхавшись країнами Європи, Австралією та Японією.

У липні 1973-го гурт дав одразу три аншлагові концерти в нью-йоркському Медісон Сквер Гарден. Вони лягли в основу The Song Remains The Same – першого концертного альбому та фільму Led Zeppelin, який вийшов на екрани у 76-му та на DVD у 99-му.

Джиммі Пейдж красується в кадрі з двогрифовою гітарою, а Роберт Плант грає доблесного лицаря у фентезійних відеовставках. На концертах Led Zeppelin представили пісні з п`ятого альбому Houses Of The Holy, що вийшов того ж року.

Knebworth Festival (1979)

У подальшому Led Zeppelin виступали рідше, зосередившись на студійній роботі. До того ж, у 77-му в Роберта Планта загинув син, що поклало край будь-яким концертам гурту на два роки. Музиканти повернулися на сцену 4 серпня 1979-го в якості хедлайнерів британського Knebworth Festival. Тут вони зіграли пісні з трьох останніх альбомів – Physical Graffiti (1975), Presence (1976), In Through The Out Door (1979).

Музичні оглядачі із Rolling Stone та NME розкритикували цей концерт як «млявий та заіржавілий» на фоні набираючого популярність панк-року. Однак зголодніла за Led Zeppelin публіка залишилася в захваті, що чудово видно на відео.

Celebration Day (2007)

Тур Європою в 1980-му став для Led Zeppelin останнім. У вересні того ж року барабанник Джон Бонем помер від передозування алкоголем, що поставило остаточну крапку в історії гурту.

Після розпаду Led Zeppelin влаштовували кілька реюніон-концертів. Вони виступали на благодійному фестивалі Live Aids (1985), 40-річчі лейблу Atlantic Records (1988) та на церемонії нагородження у Залі слави рок-н-ролу (1995).

Але найбільшим і найяскравішим концертним поверненням Led Zeppelin став виступ на лондонській арені O2 в 2007-му. Ним музиканти вшанували пам`ять музичного продюсера Ахмета Ертегюна, який помер за рік до того. Замість Джона Бонема на барабанах грав його син, Джейсон.

Відеоверсія концерту в O2 увійшла до фільму Celebration Day, що побачив світ у 2012-му.

Фото: facebook.com/ledzeppelin

Слухайте найкращу рок-музику в ефірі Old Fashioned Radio на каналі ROCK