Шлях Філа Коллінза в 12 піснях

30.01.2020

Як британський музикант перетворився із рок-барабанника на поп-співака

Філу Коллінзу – 69. В історії світової музики він міг би залишитися просто хорошим барабанником із британського прогресив-рок-гурту Genesis. Якби не відкрив у собі талант вокаліста, замінивши Пітера Гебріеля у середині 70-х.

Чимдалі Коллінз ставав самодостатньою та успішною поп-зіркою, чиї пісні займали найвищі місця у світових чартах. Останнім часом музикант майже не виступає і не випускає нічого нового, але на його хіти досі натрапляєш на радіо та ТБ.

Ось як розвивалася кар`єра Філа Коллінза від кінця 60-х до сьогодні.

Flaming Youth – Space Child (1969)

Філ Коллінз починав у гурті Flaming Youth. У 69-му музиканти випустили перший і єдиний альбом. Ark 2 розповідав про космічні подорожі людства після загибелі Землі.

Головного вокаліста у Flaming Youth не було, тому пісні учасники гурту виконували по черзі. Space Child співає Коллінз. Це бароко-рок із космічними синтезаторами та простягнутим у горизонт голосом. Наприкінці 60-х у Великобританії такого вистачало.

Genesis – For Absent Friends (1970)

У 70-му Коллінз змінив Джона Мейх`ю на місці барабанника у гурті Genesis. Також до формації приєднався гітарист Стів Хекетт. У такому складі музиканти записали третій альбом – Nursery Crime.

For Absent Friends – перша авторська пісня Коллінза у Genesis. У ній вокаліст Пітер Гебріел ще й поступився барабаннику місцем біля мікрофона.

Композиція вийшла мелодійною і на диво простою баладою, не обтяженою ламким ритмом і складним інструменталом, що зазвичай властиві прогресивному року.

Genesis – Dance On A Volcano (1976)

У 75-му, після непорозумінь під час роботи над альбомом The Lamb Lies Down On Broadway, із Genesis пішов Гебріел. Решта учасників гурту влаштували прослуховування на його місце, в якому взяв участь і Коллінз. Серед близько 400 кандидатів найкращим виявився…барабанник.

Із Коллінзом в якості вокаліста Genesis записали наступний альбом, A Trick Of The Tail. Його відкриває композиція Dance On A Volcano. Це добротне прогове полотно, в якому голосистий барабанник гідно продовжив справу свого попередника.

Brand X — Nuclear Burn (1976)

Талант Коллінза як барабанника можна оцінити в гурті Brand X, який він зібрав наприкінці 70-х. Музиканти грають інструментальний джаз-ф`южн. Пісня Nuclear Burn відкриває альбом Unorthodox Behaviour (1976).

Сама команда досі існує в оновленому складі.

Genesis – Misunderstanding (1980)

80-ті Genesis відкрили для себе альбомом Duke. У ньому гурт відійшов у бік комерційного поп-року.

Пісню Misunderstanding Коллінз спершу писав для свого дебютного сольника. У ній відчутний вплив The Beach Boys та Sly And The Family Stone, якими музикант надихався у процесі.

Misunderstanding запам`яталася ще й яскравим кліпом, в якому Коллінз роз`їжджає Лос-Анджелесом на «Форді», а гітарист Майк Резерфорд і клавішник Тоні Бенкс грають десь поряд.

In The Air Tonight (1981)

За рік Філ Коллінз презентував дебютний сольний альбом, Face Value. Ще наприкінці 70-х музикант здружився із Браяном Іно (і навіть грав на барабанах на його альбомі Another Green World), тому почав експериментувати із електронним звучанням.

Пісня In The Air Tonight стала першом синглом із релізу. Її Коллінз написав на емоціях від розлучення із першою дружиною, Андреа Бертореллі.

 

Don`t Lose My Number (1985)

Пісня, що народилася з імпровізації. Don`t Lose My Number увійшла до найуспішнішого альбому Коллінза, No Jacket Recquired. Він отримав схвальні відгуки критиків і здобув три статуетки «Греммі».

У стилізованому під вестерн кліпі на пісню чудово видно, з якою іронією 34-річний музикант ставиться до себе в якості поп-зірки.

 

Genesis – Land Of Confusion (1986)

Коллінз знову об`єднався із Резерфордом і Бенксом, аби записати новий альбом Invisible Touch. Він остаточно перетворив Genesis на поп-гурт, що відвернуло від музикантів стару армію фанатів.

Land Of Confusion став найбільшим хітом релізу. Кліп на нього, де музикантів грають ляльки, довго не сходив із екранів MTV.

 

Another Day In Paradise (1989)

У наступному сольнику …But Seriously (1989) Коллінз відійшов від танцювальних пісень і повернувся до ліричної музики. Найголовнішою композицією на ньому стала Another Day In Paradise, яку музикант написав, спостерігаючи за бездомними дітьми на вулицях Вашингтона. У 91-му вона отримала «Греммі».

У пісні Коллінз також відмовився від електронних барабанів на користь живих. А ще у Another Day In Paradise можна почути бек-вокал відомого американського автора-виконавеця Девід Кросбі.

 

The Phill Collins Big Band – Sussudio (1999)

У 96-му Філ Коллінз пішов із Genesis, аби зосередитися на сольній кар`єрі. Та в наступні роки музиканту постійно хотілося визирнути із-за пластмасової поп-ширми і повернутися до живого звучання. Зробив він це доволі радикально, створивши The Phill Collins Big Band. Цим проектом Коллінз віддав данину улюбленим джазовим біг-бендам, які слухав ще в юності.

Гурт випустив лише один альбом – A Hot Night In Paris. До нього увійшли інструментальні версії вже відомих хітів Коллінза у джазовій обробці. Наприклад, Sussudio можна було почути на альбомі No Jacket Recquired.

 

Two Worlds (1999)

За кілька років Коллінз спробував себе в якості кінокомпозитора. Disney запропонували йому написати саундтрек до мультфільму «Тарзан».

У пісні Two Worlds музикант надихався африканською естетикою. Це його найцікавіша і найсміливіша робота за останні роки.

 

Girl (2010)

Going Back – найновіший альбом Філа Коллінза, що побачив світ ще на початку минулого десятиріччя. У релізі він пішов комфортним шляхом більшості статечних музикантів, переспівавши улюблені соул-хіти 60-х.

В оригіналі пісню Girl виконав американський ритм-н-блюз-гурт The Temptations.

Фото: facebook.com/philcollins

Слухайте найкращі рок-хіти в ефірі Old Fashioned Radio на каналі ROCK