«Скажи мені, як ти граєш баладу, я скажу, хто ти. Швидко і голосно уміють усі, а тихо і повільно – ні», – розповідає Олексій Коган у представленні гостів випуску Jazz train from Ukraine. Вдруге до нього завітали піаніст Павло Шепета та гітарист Володимир Ліхошва. У прямому ефірі розповіли про свій дует, продемонстрували, як звучить рояль та гітара, згадали приклади подібних колаборацій. Також говорили про романтику в музиці та про улюблених музикантів.

Ви також можете прослухати аудіоверсію інтерв’ю:

Олексій: Павле, скільки ви граєте таким дуетом: гітара та рояль?

Павло: Ми почали робити програму буквально декілька місяців тому.

О: Ми з тобою говорили перед ефіром, намагалися підрахувати, скільки у світі відомих музикантів, які грають у такому складі. Таких небагато. Наприклад, Оскар Пітерсон і Джо Пасс, у них були виступи, але немає жодного диску. Ще Білл Еванс и Джим Холл. А чому у вас виникла ідея саме такого дуету?

П: Мені завжди подобались малі колективи.

О: А чи не важко працювати із Павлом? З наших розмов я знаю, що він дуже вимогливий до своїх партнерів і музики, що виконує.

Володимир: Навпаки, працювати дуже приємно. Я сам до себе вимогливий, але часто дуже ледачий. А Паша мене будить, каже, пішли займатись, і тоді я займаюсь, за що йому спасибі.

О: Чи є в планах записати цю програму?

В: Із задоволенням! Ми якраз готуємо багато спільних композицій.

О: У мене абсолютно тупе запитання до Павла і Володі: чому ви граєте«тиху» музику?

П: По-перше, «тиха» музика – це звуки душі. По друге – виконуючи «тиху» музику дуже легко зігратись і дізнатися, як твій партнер відчуває цей рух.

О: Я завжди казав, що голосно і весело можуть грати всі, а тихо і повільно – це треба вміти.

Паша, чому твоя музика так схожа на фотографії? Ти романтик?

П: Так, напевно.

О: Якось Майкла Френкса запитали: «А чому ви граєте «тихо?» Він відповів: «Тому що я знаю, як це робити».

П: Гарна відповідь.

О: Назви мені п’ять піаністів, які для тебе визначають сьогодення джазового фортепіано?

П: Лайл Мейс, Чік Коріа, Кіт Джарретт, Кені Вернер, Фред Херш.

О: Володя, 5 гітаристів, які тебе надихають найбільше.

В: Pat Metheny, Майк Штерн. Сергій Овсянніков – це мій вчитель, і я вчусь в нього по сей день. Саша Павлов, і навіть Михайло Менделенко. Він молодий, але я вже в нього вчусь.

О: Бачите, все частіше називають українських артистів. А як ти відносишся до того, коли музикант згадує композиції, написані давно?

П: Дуже добре! Буває, трапляються цікаві знахідки, які можна по-сучасному обіграти.

О: Володя, а скільки композицій ти написав?

В: Близько п’ятисот, але не всі живуть по сьогодні.

О: Як ви обираєте репертуар?

П: Перше, на що ми звертаємо увагу – мелодія, цікаві гармонії. Ми завжди думаємо, що можна зробити з піснею, подовжити, чи вигадати нову форму.

О: Я знаю твоє дуже яскраве аранжування до альбому Млади, це взагалі історичне аранжування до української пісні «Ой, весна, весна». Зараз ти робиш аранжування для когось?

П: Зараз ми з Вовою робимо, а також я працюю над авторським проектом, про який розповім незабаром.