Останні дні планети, фанкаделіка та проблеми темношкірих. Чим цікавий новий альбом Майкла Ківануки?

04.11.2019

Розбираємо реліз Kiwanuka

1 листопада Майкл Ківанука випустив свій третій альбом, який так і назвав – Kiwanuka. Як і попередні два студійники музиканта, його спродюсували Danger Mouse (Gorillaz, Red Hot Chili Peppers, The Black Keys), Inflo (The Kooks, Jungle, Tom Odell) та Пол Батлер (Andrew Bird, Hurray For The Riff Raff, Caroline Rose).

Новий альбом Ківануки значно відрізняється від попередніх як за звучанням, так і за змістом. Більше того, Kiwanuka вже можна назвати одним із найкращих закордонних музичних релізів 2019-го. Давайте з`ясуємо, чому.

Хто такий Майкл Ківанука?

Британський музикант угандійського походження. Почав виступати як сесійний гітарист. У 2011-му грав на розігріві в турі Адель. У наступному році отримав звання найкращого молодого музиканта у BBC Sound Of – щорічному опитуванні серед британських музичних критиків та експертів. Тоді ж, у 2012-му, випустив дебютний альбом Home Again в інді-фольковому звучанні.

У 2016-му світ побачив наступний студійник Ківануки — Love & Hate. В ньому музикант проявив любов до блюзу та фанку із симфонічним забарвленням. Пісня Cold Little Heart потрапила до саундтреку серіалу «Велика маленька брехня» (Big Little Lies).

Влітку 2019-го Майкл Ківанука виступив на фестивалі Atlas Weekend у Києві.

Про що новий альбом Ківануки?

За словами самого музиканта, про прийняття себе. Ківанука визнає, що на третьому альбомі він остаточно знайшов своє місце в музиці. Він хоче бути зі слухачем максимально чесним і протиставляє себе Зіггі Стардасту Девіда Боуї та іншим вигаданим альтер его відомих артистів.

Тобто, це особиста історія музиканта?

За великим рахунком, так. Майкл розповідає про втечу своїх батьків до Лондона від диктаторського режиму Дада Оміна, згадує про перші кроки на британській сцені та труднощі сприйняття темношкірих артистів у країні, ділиться болісними думками щодо Брексіта.

Чому ж тоді Kiwanuka — настільки важливий альбом?

Бо в релізі є ще один смисловий рівень. На ньому музикант підіймає важливі проблеми темношкірих та людства загалом.

Чи можна змиритися із расизмом, який став доконаним фактом минулого і може постати стінами на кордонах у сьогоденні? Бути героєм – це добровільний вибір чи вирок від безвиході, коли над твоєю скронею вже занесено дуло? Як протистояти системі і чи є взагалі в цьому сенс, якщо людство доживає останні дні на планеті? А може, кінець світу відбувається щоразу, коли кращі з кращих відходять у небуття? Ось запитання, відповіді на які намагається знайти Ківанука в новому альбомі. І ви спробуйте.

А як все це звучить?

У найкращих традиціях пізніх 60-х та 70-х. Ківанука вправно поєднує фанк із психоделічною музикою, а треки перетікають один в одний, нагадуючи про концептуальні релізи тих часів. Найближчий референс – альбом Maggot Brain (1971) американського гурту Funkadelic, а також роботи Sly & The Family Stone, Earth, Wind & Fire та Temptations. У попередніх інтерв`ю Ківанука розповідав, що захоплюється творчістю цих гуртів, і от нарешті присвятив їм цілий альбом.

Фото: https://www.facebook.com/MichaelKiwanuka

Слухайте найкращий фанк і соул в ефірі Old Fashioned Radio на каналі FUNK & SOUL