Нові старі альбоми: Нік Кейв, Ліам Галлахер, Кім Гордон та інші

17.10.2019

Огляд найновіших релізів від музикантів, які бережуть традиції та переосмислюють їх

Щотижня у світ виходять чимало музичних релізів у різних жанрах. Час від часу чимось новеньким тішать олдскульні артисти, яких безсумнівно можна віднести до рангу великих. Але й молоді музиканти не відстають від них, сумлінно крокуючи слідами своїх вчителів або роблячи власний внесок в їхні надбання.

Пропонуємо вашій увазі підбірку подібних альбомів, що вийшли за останній час.

Nick Cave & The Bad Seeds – Ghosteen

Сімнадцятий за рахунком альбом гурту австралійця Ніка Кейва і останній в трилогії, розпочатій з релізу Push The Sky Away (2013).

Кейв продовжує рефлексувати після смерті свого 15-річного сина Артура. Спогади про нього виринають у пам`яті музиканта, сплітаючись із бароковими образами в ліриці. Райські коні, що мчать безкраїм полем нізвідки в нікуди. Ніч у засніженому мотелі з картиною Марії з маленьким Ісусом на руках. Діти, що здіймаються небесними сходами до сонця. Драматизм і безвихідь попереднього альбому Skeleton Tree (2016) змінилася осяянням та надією на те, що життя після смерті є.

Ghosteen переповнений симфонічними пасажами, сонливими клавішами та гулкими ембієнт-ефектами. Сумно і красиво, як завжди у пізнього Кейва.

Оцінка: 10/10

Brittany Howard – Jaime

Назву свого дебютного сольного альбому вокалістка Alabama Shakes присвятила сестрі, яка померла від раку в підлітковому віці. У записі також взяв участь клавішник Роберт Гласпер, відомий співпрацею з Ерікою Баду, Каньє Вестом, Білалом та іншими.

Реліз розповідає про події, які так чи інакше змінили життя Бріттані. Тут знайшлося місце і роздумам про релігію, і згадками про расизм, і розповідям про ЛГБТ-стосунки.

Сама Говард відійшла від ритм-н-блюзового звучання в бік авангардного джазу та блюзу. І хоч Jaime не назвеш цілісним релізом, але до якості пісень запитань немає.

Оцінка: 8/10

Robert Glasper – Fuck Yo Feelings

Тим часом сам Роберт Гласпер випустив новий мікстейп. Музикант вже давно однією ногою в джазі, а другою – в репі, тому Fuck Yo Feelings – його черговий реліз на перетині жанрів. До запису він запросив чимало видатних імен з обох таборів: Хербі Хенкока, Білала, Дензела Каррі, Терраса Мартіна та інших.

Fuck Yo Feelings – це навіть не альбом, а радше збірка окремих пісень чи навіть музичних замальовок. Гласпер та його друзі просто розважаються, дуркують і намагаються отримувати задоволення від процесу, а не результату. Прості, як п`ять копійок, реп-рими лягають на ламкий і парадоксально складний джаз. Одних такий контраст між формою і змістом шокує, а інших переконає, що джаз і реп у 2019-му – не розлий вода.

Оцінка: 9/10

Liam Gallagher – Why Me? Why Not

Другий сольний альбом Ліама Галлахера, співзасновника культового гурту Oasis. Як і попередник As You Were (2017), його спродюсували Грег Керстін (Пол Маккартні, Бек, Foo Fighters, Sia) та Ендрю В`ятт (Леді Гага, Lorde, Бруно Марс).

Ліам відомий іміджем розбишаки та скандаліста, якого хлібом не годуй, дай тільки погаркатися із братом Ноелем. Why Me? Why Not розкриває музиканта з іншого боку – як люблячого чоловіка і турботливого батька. І, звісно, небайдужого брата, який попри образу на Ноеля мріє повернутися у дні щасливої рок-молодості.

Музично альбом мало чим відрізняється від дебютника Ліама. Це той таки хрестоматійний брит-поп, прикрашений розкішними оркестровками та трохи розбавлений кантрі та блюзом.

Оцінка: 7/10

Kim Gordon – No Home Record

Можливо, ми ніколи б не почули цього альбому, якби Кім Гордон не познайомилася через сервіс Air BnB із продюсером Джастіном Рейзеном (Yves Tumor, Angel Olsen, Charli XCX та ін.). No Home Record став першим сольним альбомом вокалістки та гітаристки Sonic Youth за майже сорок років її музичної кар`єри.

Такого повороту від Гордон слухачі точно не очікували. Спадщина Sonic Youth лише де-не-де виринає з треків альбому гугнявим басом, ховаючись за звуковими шарами індастріалу та експериментальної електроніки. На No Home Record музикантка звучить як дуже втомлена Бьорк, і для неї це комплімент.

Якщо ви не боїтеся, що за 40 хвилин No Home Record ваші слухові перетинки луснуть, а мізки згорнуться в трубочку – вмикайте. Це один з найсміливішиш альбомів року в лізі корифеїв.

Оцінка: 9/10

Cлухайте найкращий джаз, блюз, фанк, соул, рок та сучасну українську музику в ефірі Old Fashioned Radio