Ніна Сімон. 9 головних фактів про джазвумен, що боролася з расизмом

21.02.2020

Триб`ют видатній афроамериканці від ofr.fm

87 років тому в США народилася дівчинка, про яку джазові меломани згодом дізналися під ім`ям Ніна Сімон. Співачка підкорила слухачів майстерною грою на клавішних і сильним фактурним голосом, від якого стіни вкриваються тріщинами. Крім того, все своє життя Сімон відстоювала права темношкірих – у музиці і вчинках.

У день народження співачки згадуємо найважливіше, що потрібно знати про її життя і творчість.

Ніна Сімон

Постояла за себе на першому концерті

Юніс Вейман (справжнє ім`я Ніни Сімон) народилася в 1933-му, в родині прибиральниці та різноробочого. У три роки дівчина навчилася грати на піаніно, а в дванадцять дала перший концерт у церкві рідного міста Тріон.

Перед виступом батьки співачки сіли на передньому ряду, щоб краще бачити доньку. Їх хотіли пересадити на місця для темношкірих, що розташовувалися позаду, але дівчина заявила, що не буде грати, поки матір та батька не залишать у спокої. Потяг до справедливості, що проявлявся у характері Сімон з юності, ще зіграє важливу роль в її майбутньому.

До речі, в інтернеті є віртуальний тур будинком, в якому росла співачка.

Будинок Ніни Сімон

Не могла вчитися через колір шкіри

Родина Сімон жила в бідності і не могла оплатити дівчині освіту, тож гроші на її навчання збирала місцева громада. Дівчина хотіла вступити до музичного коледжу в Філадельфії, однак її заявку відхилили. У своїй автобіографії Сімон припускала, що це сталося через її колір шкіри. Відтак, музикантці довелося брати приватні уроки у Володимира Соколова – американського піаніста російського походження.

Обрала псевдонім на честь французької акторки

Щоб оплачувати навчання, дівчина влаштувалася співачкою в місцевих клубах. Для виступів їй потрібен був сценічний псевдонім. Ім`я «Ніна» підказав тодішній бойфренд, а на прізвище «Сімон» її надихнула улюблена французька акторка, Сімона Сіньйоре.

Написала перший хіт після вбивства афроамериканки

У 1959-му Сімон випустила дебютний альбом Little Girl Blue, що не здобув великого успіху в слухачів. У наступні кілька років співачка змінювала лейбли і марно намагалася здобути популярність. Можливо, цього б ніколи не відбулося, якби не вбивство темношкірої активістки Медгар Еванс восени 63-го. Їй Сімон присвятила Mississippi Goddam – свою першу гостросоціальну пісню, що зробила зі співачки зірку.

У майбутньому Сімон неодноразово співала про утиски темношкірих. У пісні Four Women вона похитнула стереотипи про афроамериканок. А в 1970-му присвятила цій темі цілий альбом – Black Gold.

Прославилася завдяки каверам

Від кінця 60-х Сімон продовжила набирати популярність новими піснями та альбомами. Парадокс, але велика частина її найвідоміших композицій – це переспіви інших виконавців.

Культова Feeling Good вперше прозвучала у мюзиклі «Запах натовпу» (1964), присвяченому біднякам Великобританії. В оригіналі її виконав Сі Грант, музикант і актор з Гаяни.

Жвава Sinnerman (1965) про сповідь грішника під час Судного дня – не інакше, ніж традиційна афроамериканська пісня. Окрім Ніни Сімон її також переспівували Лі Бакстер, Peter Tosh & The Wailers та інші.

А зворушливу Wild Is The Wind (1966) спершу можна було почути в однойменному фільмі. Не менш популярною за версію Сімон пісня стала і у виконанні Девіда Боуї.

Також протягом кар`єри Ніна Сімон закаверила The Beatles, Боба Ділана, Френка Сінатру, Дюка Еллінгтона і не тільки.

Поїхала з Америки і вже не повернулася

У 70-х через активну громадську позицію Сімон її пісні почали бокотувати на радіо та ТБ. Співачці довелося переїхати на Барбадос і поставити музику на паузу. На сцену вона повернулася лише у 1978-му, із альбомом Baltimore.

Решту життя Сімон прожила в Швейцарії, Франції та інших країнах Європи.

Стріляла у власного менеджера

Лише після смерті Сімон стало відомо, що в неї були проблеми із психічним здоров`ям. За інформацією біографів, у 80-х їй діагностували біполярний розлад. Відтоді про агресивну поведінку жінки ходили легенди. Вона начебто стріляла у менеджера свого лейблу за те, що не виплатив гонорар, і навіть у сусідського хлопця, який заважав їй зосередитися.

Так чи інакше, ті ж біографи стверджують, що співачка лікувалася від психічних розладів ще із середини 60-х.

Прах співачки розвіяли над Африкою

Ніна Сімон продовжувала записуватися і виступати аж до середини 90-х. У цей час в неї виявили рак грудей.

21 квітня 2003 року Ніна Сімон померла уві сні в своєму маєтку у Франції. За заповітом співачки, її прах розвіяли над кількома африканськими країнами.

Музику Сімон можна почути в серіалах та відеоіграх

Роль Ніни Сімон для сучасної поп-культури можна оцінити хоча б за тим, у скількох кінострічках і серіалах звучали її пісні. Серед таких: «Великий Лебовський», «Вініл», «Академія Амбрелла», «Хранителі», «Секс і місто», «Кінь БоДжек» та інші. А композиція Feeling Good стала саундтреком до відеогри Saboteur.

У 1992-му співачка випустила автобіографічну книгу I Put A Spell On You, за мотивами якої зняли кілька документальних фільмів. А у 2016-му в Ліверпульському театрі за мотивами життя і творчості Сімон поставили п`єсу.

Ну і не варто забувати про музичні триб`юти Сімон від Елтона Джона, Мадонни, Ніка Кейва, Пітера Гебріеля, Muse та інших.

А ще семпли з пісень співачки запозичували репери – від Jay-Z до Каньє Веста.

Фото: ninasimone.com, facebook.com/nina.simone

Cлухайте найкращий джаз і блюз в ефірі Old Fashioned Radio на каналі JAZZ&BLUES