Нік Дрейк. 8 фактів про недооціненого музичного генія

19.06.2020

Історія самобутнього британського виконавця, якого помітили лише після смерті

Нік Дрейк – один із найбільш невизнаних музикантів свого часу. Справжній романтичний герой-страждалець, що ніби зійшов зі сторінок Вільяма Блейка та Вільяма Батлера Єйтса – своїх улюблених поетів.

Під покровом ночі, з гітарою в руках, Дрейк розповідав свої сумні та красиві історії місяцю, зіркам, дощу, деревам. Лише вони – справжні друзі музиканта, що могли розділити з ним його світлий смуток. Таємницю життя та смерті Ніка Дрейка вони не розкажуть нікому.

Музикант відійшов у вічність у 26. Сьогодні йому могло б бути 72. Чим не привід переслухати три чудові альбоми Ніка Дрейка та дізнатися про нього більше?

Народився у сім’ї співачки

Нік Дрейк з’явився на світ у 1948-му в Бірмі – колишній британській колонії в південно-східній Азії (зараз – Республіка М’янма). За два роки батьки Дрейка разом із його старшою сестрою Габріеллою (в майбутньому — акторкою) перебралися до Великої Британії.

Батько Ніка працював інженером, а мати, Моллі Дрейк, була співачкою. Жінка навчила хлопця грати на піаніно, кларнеті та саксофоні.

У школі він зібрав перший гурт – Perfumed Gardeners. Цікаво, що до складу просився в майбутньому відомий виконавець Кріс де Бург, але Дрейку та іншим він здався «надто попсовим».

Моллі Дрейк із сином

 

Добре грав у регбі

У 66-му Дрейк виграв грант на вивчення англійської літератури у Кембриджі. Проте, навчання хлопця не дуже цікавило. Дві його тодішні пристрасті – це спорт і травка.

Нік міг годинами проводити час на полі для регбі, в якому він був вправним гравцем ще зі школи. Або ж просто сидів у кімнаті гуртожитку і курив канабіс.

 

Кинув навчання заради музики

Все змінилося після знайомства Дрейка із музикантом Робертом Кірбі, який виступить аранжувальником струнних інструментів на його майбутніх альбомах. Однокурсник підсадив Ніка на творчість Боба Ділана, Вена Моррісона, Donovan та ін.

Надихнувшись американською фольк-музикою, Дрейк почав писати власні пісні і виступати з ними під гітару у місцевих клубах. Невдовзі музиканта помітив молодий продюсер Джо Бойд і запропонував йому контракт на запис альбому. «Він виглядав зіркою. Він виглядав чудово. Мені здалося, що він мав 7 футів зросту (2 метри – ред.)», — згадує Бойд про першу зустріч із Дрейком.

Вхопивши вдачу за хвіст, Нік кинув Кембрідж і вирушив назустріч своїй мрії.

 

Назвав альбом на честь цигарок

Наприкінці 68-го Дрейк і Бойд вирушили до студії. До запису приєдналися тогочасні зірки британської фольк-сцени – гітарист Річард Томпсон (Fairport Convention) та басист Денні Томпсон (Pentangle).

У процесі роботи продюсер хотів використати всі студійні можливості по максимуму. Проте сам Дрейк наполіг на більш чистому, акустичному звучанні.

Дебютний альбом Ніка Дрейка Five Leaves Left вийшов влітку 69-го. Назву музикант запозичив у цигарок французької марки Rizla. Конспірологи вбачають у ній містичний зміст, адже рівно за п’ять років Дрейка не стане.

 

Соромився виступати на сцені

Пісні Дрейка вразили критиків імпресіоністичною красою, але виконувати їх наживо музикант так і не навчився. На сцені він відчував себе як не у своїй тарілці. Грав за однаковим шаблоном, довго перелаштовував гітару в паузах між піснями і взагалі ніяк не спілкувався з публікою.

Це не завадило Дрейку взятися за наступний альбом. Він отримав назву Bryter Layter і вийшов навесні 71-го. У студії до Ніка приєдналися мультиінструменталіст Джон Кейл (The Velvet Underground) і барабанник Майк Ковальські (The Beach Boys). Ці музиканти були профі в епічному звучанні, тож мінімалістичний фольк Дрейка переріс у насичений бароко-рок.

 

Записав останній студійник за дві ночі

Але все це не врятувало творчість Ніка Дрейка від комерційного провалу. Джо Бойд розчарувався у музиканті і розірвав з ним контракт. Та якимось дивом Нік вмовив звукоінженера Джона Вуда виділити йому студію на дві ночі, аби записати ще один альбом.

Pink Moon, що вийшов на початку 72-го, вважається найбільш аскетичною роботою Дрейка. У ньому немає нічого, крім гітари та заколисуючого голосу музиканта. Та й звучить він закоротко для лонгплеїв того часу – лише 28 хвилин.

При цьому критики називають Pink Moon найкращим альбомом Дрейка. Найвищі оцінки від Rolling Stone та Pitchfork коментарів не потребують.

 

Помер загадковою смертю

Це був останній акорд у музичній кар’єрі Ніка Дрейка. Знесилений та зневірений, він повернувся до батьківського дому, цілими днями сидів у кімнаті і майже ні з ким не спілкувався. У той час він був близьким лише із двома подругами – Софією Райд і співачкою Ліндою Томпсон. Чи були між ними романтичні стосунки – історія замовчує.

Непокоячись станом сина, батьки відвели його до лікаря, який прописав Дрейку антидепресанти. Та попри пригнічений стан він не збирався йти з музики і навіть почав роботу над четвертим альбомом влітку 74-го. Але завершити його не встиг.

Рано вранці 25 листопада 1974 року Нік Дрейк повернувся додому з вечірки друзів. Поснідав пластівцями на кухні, піднявся до себе у кімнату і прийняв таблетки, які «допомогли б йому заснути». Та вже не прокинувся.

Офіційна причина смерті 26-річного Ніка Дрейка – передозування антидепресантами. Трагічний інцидент чи зумисне зведення рахунків із життям? Цього ніхто так і не дізнається…

 

Став легендою посмертно

Здавалося, пісні музиканта назавжди вкриє пил часу. Але у 80-х його творчість раптом виринула із забуття. Про Ніка Дрейка незлим тихим словом згадали Кейт Буш і Пітер Бак із альтернативної команди R.E.M. А на честь рядків «A troubled cure for a troubled mind» з пісні Time Has Told Me назвав свій гурт британський постпанк Роберт Смітт.

Це був лише початок музичного «воскресіння» Дрейка. У 90-х ВВС присвятили музиканту кілька документальних стрічок. А компанія Volkswagen у 99-му використала пісню Pink Moon у рекламі свого нового автомобіля.

У цьому комерційному ролику – весь символізм життя Ніка Дрейка. Він надто швидко зник за горизонтом, але його світло стало дороговказом для музикантів і меломанів наступних поколінь.

Фото: facebook.com/NickDrakeOfficial

Слухайте найкращу рок-музику в ефірі ofr.fm на каналі ROCK. Зараз наше онлайн-радіо як ніколи потребує вашої фінансової підтримки! Зробити це можна тут