Історія (не)одного лейблу звукозапису. Motown Records

10.05.2021

Про що говорять і мовчать стіни Motown Records

Окрім того, що Motown Records вважається одним із найуспішніших та найвпливовіших лейблів звукозапису, він також є першою звукозаписуючою компанією заснованою та керованою темношкірою спільнотою. Основною ідеєю лейблу Motown є просування темношкірих музикантів у світові чарти. А у 1960-ті роки компанія навіть подарувала світу особливий напрям ритм-енд-блюзу, що й досі іменується як «мотаунівське звучання». З початку свого заснування у 1959 році Motown відкрив свої двері для багатьох відомих артистів, серед яких зустрічаються давно знайомі нашому вуху імена: Марвін Ґей, Стіві Уандер, Смокі Робінсон, Лайонел Річі, Дайана Росс та Майкл Джексон.

Історія лейблу почалася в зимовому Детройті зовсім під іншою назвою -«Tamla Records». Лише через декілька років компанія змінила назву на звичний нам Motown, що легко розшифровується як Motor Town (так американці називають Детройт). Саме тоді в 1959 році засновник лейблу, Беррі Горді дійшов висновку, що навіть найталановитіші темношкірі музиканти витіснені на узбіччя музичної індустрії. В нього склалося враження, що для того, щоб пісня чорного виконавця дістала високих місць у чартах, вона обов‘язково повинна була бути переспіваною білим виконавцем. До того ж всі компанії звукозапису належали білим, а ротація на радіо темношкірої музики зазнавала жорстких квот. Саме такі думки спонукали Берії заснувати один з найвідоміших нині лейблів, тож він разом із двома своїми сестрами взяли заощадження родичів та уклали угоду із першим гуртом «The Matadors», що в той же період змінив назву на «The Miracles». Вже через рік вони разом завоювали перше місце в ритм-енд-блюзових чартах, тим самим голосно заявили про своє існування.

Найкращими часами Motown’а стали 1960-ті роки. Саме в ті часи Беррі Горді зміг залучити до себе таких відомих артистів, як Стіві Уандер, Марвін Ґей, The Supremes, The Temptations, квінтет братів Джексонів «The Jackson 5» та багатьох інших. Лише за одне десятиліття компанія випустила сто десять синглів, що потрапили у першу десятку національних чартів. А також у 1960-их з’явилося вже вищезгадане “мотаунівське звучання”, початок якому, як прийнято вважати, заклала пісня «(Love Is Like a) Heat Wave» жіночого колективу Martha & the Vandellas. Секрет такого звучання полягав у ретельності підходу самого Горді до випуску композицій. Імпровізації і випадковості тут не були не раді. Одного разу Беррі навіть зізнавався, що прагнув побудувати свій лейбл його за зразком конвеєрів детройтських автозаводів, тож не дивно, що ця бездоганно налагоджена машина довгий час видавала хіт за хітом. Такий темп Motown тримав аж до середини 1970-х років, допоки не розпочалася криза. Одним із чинників, що спричинили період занепаду компанії, став її переїзд на західне узбережжя, що в свою чергу призвело до відтоку артистів з лейблу. Тривалий час нових хітів не з’являлося, і лейбл став приносити збитки. Тож у 1988 році Горді продав Motown Records за 61 мільйон доларів концерну MCA , після чого штаб-квартира лейблу переїхала в Нью-Йорк.

На сьогодні Motown, на жаль, має мало чого спільного із своїм гучним початком. У 1998 році компанію ще раз перепродали, цього разу Universal Music Group. Лейбл був в черговий раз реформований, внаслідок чого до традиційного для Motown соулу, до роботи на цьому лейблі були залучені виконавці в стилі реггі і поп. А серед першопрохідців лейблу залишився тільки Стіві Уандер.