Ігор Закус і Олексій Коган про джаз

26.04.2018

У гостях у Олексія Когана музикант, без якого важко уявити український джаз часів Незалежності – заслужений артист України Ігор Закус. Він – композитор, продюсер, організатор концертів, один із засновників проекту «Jazz Коло».

Олексій розпитав Ігоря про музику, що він думає про покоління молодих джазових музикантів, а також про фольклорні мотиви в джазі.

Слухайте також аудіоверсію інтерв’ю:

Олексій: Це майже неможливо, але Ігор став заслуженим артистом України. Колись я запитав першого джазового музиканта, який став заслуженим артистом, це Володя Копоть, коли він стане народним артистом? Володя жартома сказав, що в Україні джазовому музиканту народного можуть дати лише посмертно. Але я тебе хотів запитати, хто може померти раніше – Закус-продюсер, або Закус-музикант?

Ігор: Бути продюсером – це велике діло, мистецтво. Я ще тішу себе надією, що в мене теж буде чи продюсер, чи агент – людина, яка змогла б взяти на себе цю ношу і разом зі мною пхати цей паровоз. Але у мене є партнери, які допомагають у проекті «Jazz-kolo».

P1020890

О: Пам’ятаю як ми познайомились: на вулиці Городецького, тоді ще Карла Маркса, на машині приїхали Оксана Білозір і Роман Недзельський, і дали мені касету, як вони сказали «дуже талановитої людини». Я послухав, і, здається, вже через місяць ти був у мене в ефірі на «Промені».

І: Так, це був 98 рік, і ти слухав пісню «Осінь», яку ми грали у складі гурту «Фест». Це була моя перша серйозна спроба сольної діяльності.

О: До речі, перша програма «Jazz Train From Ukraine» була присвячена саме цій групі, і ми слухали фрагменти першого альбому.

Забув сказати, все, що я говорю у цій програмі – суб’єктивно.

І: А у музиці не може бути нічого об’єктивного, це питання смаку.

О: Я вважаю твоїм найвлучнішим альбомом «Ukrainian Bass Song». Тут є дві речі, які можна назвати українськими джазовими стандартами. І це була одна з перших спроб зробити кліп на джазову п’єсу.

І: Відеокліп для джазового музиканта – це було щось нове. Коли десь в 2000-х я привіз першу п’ятиструнну бас-гітру, і тут не знали, що це таке, – так само було для мене, коли я записав альбом, і ще на нього зняв кліп. Але джазова музика за своєю природою дуже образна, і тому знімати кліпи і робити відеоряд на неї, напевно, найцікавіше. Тому люди, які вміють красиво знімати, мають найбільше матеріалу для самовираження саме тут – у джазі.

О: Я завжди казав, що Закус – лірик, передусім. Голосно і весело можуть грати всі, а тихо і повільно – цетреба вміти.

І: Але не усі про це знають. Це потрібно мати особливу глибину, і вміти її виразити.

О: Ще за радянських часів Квінсі Джонс як звичайний турист був у Москві, і я потрапив на велику зустріч із ним. І я ніколи не забуду, як він сказав: «Чуваки, а навіщо ви граєте нашу музику? Ви маєте темну шкіру, ви смоктали груди своєї чорної мами? Хіба ви знаєте, що це? Мені казали, що у Радянському Союзі дуже багато націй. Робіть своє!»

І: Молоде покоління зараз частіше буває за кордоном, і потрапляючи туди будь-яка людина починає відчувати свою національність, тому що там їй цього бракує. У джазовій музиці так само: джаз теж народна музика, але також це мистецтво імпровізації, інтерпретації. І мені здається, що якраз наша ментальність у поєднанні з народною музикою може акумулювати все це у джазове мистецтво.

Зараз у мене такий період в Джаз-коло, коли я намагаюсь запрошувати різних музикантів із закордону. Українським музикантам варто грати з європейцями і американцями.

О: Ми теж намагалися це робити. Доречно згадати Марка Соскіна із Дімою Александровим, і Схід-side із Ренді Брекером. Є такі приклади.

До речі, а ти шкодуєш, що твої діти не музиканти? Чи ти не бажаєш їм такої долі?

І: Ні, не шкодую. Я їм бажаю щастя. А щастя буває тоді, коли гориш своєю справою.

Return_Event_01-01-1

Чекаємо вас на презентації нового альбому Ігора Закуса «Return» 27 квітня, о 20:00 в 32JazzClub! Квитки