Еволюція Стіві Вандера в 11 піснях

13.05.2020

Від співака-вундеркінда до сонцесяйної зірки соулу

Стівен Морріс втратив зір майже одразу після народження. Та вищі сили компенсували це для хлопця надзвичайним талантом.

Зіркою він став ще підлітком. Відтоді до юного музиканта причепився псевдонім – Стіві Вандер. Пройде час, і «Маленьке диво» (так називав Стіві перший продюсер) виросте у великого і неповторного співака.

Голос Стіві Вандера – жвавий, сонячний, наповнений життєвими соками. Його пісні – привід для мажорного настрою та оптимізму. Вони надихають навіть тоді, коли навколо сама лише нездоланна темрява. Шкода, що сам Стіві не може побачити, яким яскравим світлом він освітив наше життя.

Сьогодні легенді – 70! Згадуємо, з чого починав молодий Вандер і як став видатним музикантом.

 

Fingertips (1962)

Cтартовий трек із The Jazz Soul of Little Stevie – дебютного альбому 12-річного музичного вундеркінда. Тоді він підписувався ще як Little Stevie Wonder – так обдарованого хлопця назвав продюсер лейблу Motown, коли вперше його почув.

У Fingertips, як і в усьому альбомі, Вандер майже не співає, зате грає на губній гармоніці та африканських барабанах бонго. За ударною установкою – Марвін Гей.

 

Smile (1963)

На альбомі With a Song In My Heart Cтіві Вандер почав виступати під власним ім’ям і співати. Голос ще юний, але вже пронизливий. Оркестрове звучання релізу забезпечив аранжувальник Ерні Вілкінс.

Вперше композиція Smile прозвучала у фільмі «Нові часи» (1936) із Чарлі Чапліном в головній ролі. Та найбільше вона відома у виконанні не Вандера, а Джиммі Дюранте. Саме цю версію пісні можна почути в минулорічній стрічці «Джокер» із Хоакіном Феніксом.

 

Signed, Sealed, Delivered I`m Yours (1970)

На кількох наступних студійниках Вандер продовжив співати кавери та пісні сторонніх авторів. Signed, Sealed, Delivered I`m Yours – одна з перших спроб музиканта як самостійного сонграйтера. Пісню він написав разом із тодішньою дружиною, авторкою та виконавицею Сирітою Райт.

Вандер-вокаліст помітно зміцнів і набрався сміливості. Так само соковито та енергійно він звучатиме і надалі.

 

Superstition / You Are The Sunshine Of My Life (1972)

Два рівнозначно видатні хіти з культового альбому Talking Book. Мелодію Superstition Вандеру подарував Джефф Бек (екс-гітарист The Yardbirds), який брав участь у записі релізу. А на You Are The Sunshine Of My Life музиканту підспівали маловідомі вокалісти Джим Гілстреп та Лені Гровс.

Якщо перша композиція змушує рухати сідницями, то друга – плакати від радості в хустинку. А об’єднують їх експерименти Вандера із синтезатором.

 

Another Star (1976)

До середини 70-х Стіві Вандер став всесвітньовідомою зіркою соулу. Тим не менше, музикант на повному серйозі планував залишити сцену, а через незгоду із американською політикою взагалі хотів переїхати до Гани. Зрештою, передумав, зате не лишився осторонь африканських впливів хоча б у музиці.

 

Send One Your Love (1979)

У тогочасному статусі Стіві Вандер міг дозволити собі все, що завгодно. Наприклад, записати концептуальний альбом за мотивами книги про досліди над рослинами.

Залишаючись еталонним соулом, Send One Your Love ніби відгомінює прог-роковим настроєм десь між рядками.

 

I Just Called To Say I Love You (1984)

Ще один великий хіт Вандера – найбільш солодкавий і ненависний серед «трушних» фанів співака. Оксамитовий неосоул із синтезаторами та драм-машиною, як і личить 80-м.

 

Get It (feat. Michael Jackson) (1987)

Історія взаємин Вандера та Джексона тягнеться давно. Jackson 5 підспівували у Стіві на бек-вокалі, а ще він повинен був продюсувати один із альбомів гурту. І лише наприкінці 80-х представники старого та нового покоління соулу зустрілися по-справжньому.

Тут Вандер скоріше поступається Джексону, адже від його фірмового мелодизму не лишилося й сліду.

 

For Your Love (1995)

У 90-х Вандер повернувся до ніжних пісень і красивих мелодій. Ну і нагоди похизуватися вокалом він теж не втрачає.

 

So What The Fuss (feat. Prince & En Vogue) (2005)

Сингл із найновішого альбому Стіві Вандера – A Time To Love. Місце біля мікрофону музикант розділив із гьорлз-бендом En Vogue, а на гітарі йому підіграв сам Принс.

So What The Fuss – майже хіп-хоп за актуальними для початку 2000-х лекалами. Втім, таке амплуа дідусю Стіві не дуже личить.

Фото: facebook.com/pg/StevieWonder

Слухайте найкращий фанк і соул в ефірі ofr.fm на каналі FUNK & SOUL. Зараз наше онлайн-радіо як ніколи потребує вашої фінансової підтримки! Зробити це можна тут