Еволюція Прінса у 12 піснях
Пурпуровий дощ, брудні думки, саундтрек до «Бетмена» і не тільки
7 червня 1958 року в родині джазових музикантів народився хлопчик на ім’я Прінс Роджерс Нельсон. У юності Прінс захоплювався спортом і добре грав у баскетбол, але його музична доля була визначена наперед. Перші пісні артист записував сам, а вже зі славою та в статусі свідомо став «людиною-оркестром», залучаючи сесійників лише до окремих релізів.
Прінс – якщо не геній, то як мінімум надзвичайно талановитий і плідний музикант. Його натхнення та креативу вистачало на кілька альбомів у рік, а сценічну енергію він виплескував у масштабних концертних шоу.
Кожен знаходив у футуристичному неосоулі Прінса щось своє: вибагливі меломани – новаторське звучання із купою деталей та референсів, звичайні слухачі – чіпкі мелодії, вибухові тексти і танцювальний грув. У музиці він витворював власний паралельний світ, де люди спілкуються мовою тіла, а любов не має меж.
Прінс відійшов у вічність у 2016-му, але залишив нам пісні. Саме час переслухати їх ще раз.
Soft And Wet (1978)
Перший сингл із дебютного альбому 19-річного Прінса Нельсона. Реліз For You музикант записав на домашній студії друга. Грошей на студійних музикантів у Прінса не було, тому він сам зіграв на всіх інструментах – синтезаторі, бас-гітарі та барабанах.
Dirty Mind (1980)
Перший успіх Прінса. Гламурний електросоул та відверта лірика остаточно сформували його імідж. А сексуальний андрогінний вокал музиканта зробив його гей-іконою.
Purple Rain (1984)
Вершина творчості Прінса. Пісня та альбом стали саундтреком до автобіографічного фільму про музиканта з ним же у головній ролі. На Purple Rain дебютував перший постійний гурт Прінса – The Revolution.
Замість сексу та дикої тваринної енергії – ніжне зізнання в коханні під апокаліптичним небом. Спочатку пісня звучала як кантрі і повинна була стати дуетом Прінса зі Стіві Нікс (Fleetwood Mac).
Sign O` The Times (1987)
У синтезаторних пульсаціях Прінс заховав злободенний «антиядерний» меседж. Кліп на пісню – одне з перших лірик-відео в історії музики.
Batdance (1989)
Продюсери фільму про Темного лицаря попросили Прінса написати саундтрек, а він видав цілий альбом, що до самої стрічки Тіма Бертона має опосередкований стосунок.
Batdance – не перевантажений змістом танцювальний трек-попурі, в який вшиті фрази героїв «Бетмена». У відео на пісню Прінс танцює в образі Джокера. На місці Бетмена мав бути Майкл Джексон, але через щільний гастрольний графік він відмовився від проекту.
Sexy MF (1992)
На початку 90-х Прінс зарелізив концептуальний альбом про єгипетську принцесу, що закохалася у рок-зірку. На обкладинці – ієрогліф «Любовний символ» (Love Symbol). Це авторський знак Прінса, який музикант зареєстрував на себе і яким маркував декілька подальших студійників.
Для альбому Прінс зібрав новий гурт – New Power Generation. До стандартного складу музикантів приєдналися репер Tony M і танцівник Деймон Діксон.
У треці Sexy MF Прінс осідлав хіп-хоп-хвилю і не так співає, як речитативить.
Eye Hate You (1995)
Як ви вже зрозуміли, навіть у відверто комерційні проекти Прінс вкладав весь свій талант і самовіддачу. Те саме можна сказати і про альбом The Versace Experience, який вийшов обмеженим накладом на касетах і роздавався глядачам на модному показі нової колекції від Версаче (у 2019-му реліз перевидали).
Того ж року більшість треків The Versace Experience у переробленому чи допрацьованому вигляді увійшли до повноцінного студійника Прінса – The Gold Experience.
Eye Hate You – еталонний неосоул, який Прінс присвятив своїй подрузі, моделі та акторці Кармен Електра.
The Work, Pt.1 (2001)
The Rainbow Children – наступний концептуальний альбом Прінса, що розповідає про утопічний світ Мартіна Лютера Кінга, де немає расизму, дозволені вільні стосунки, а люди невіддільні від віри та Бога.
Першим синглом до нього стала пісня The Work, Pt.1, присвячена Джеймсу Брауну. У ній Прінс відійшов від електронного звучання і звернувся до класичного ритм-н-блюзу.
Xpectation (2003)
Прінс писав і інструментальну музику. Наприкінці 80-х він видав два альбоми із гуртом Madhouse, а в 2000-х повернувся до пісень без слів у альбомі Xpectation. Без попередніх анонсів музикант виклав його в інтернет у перший день 2003-го.
Xpectation – це добротний джаз-ф’южн. Такого від цього вигадника точно ніхто не чекав.
Fixurlifeup (2014)
У пізніх альбомах Прінс погруз у самоповторах і нагадував скоріше пародію на самого себе. Ковтком свіжого повітря для слухачів стала його співпраця з жіночим рок-тріо 3rdeyegirl. У Fixurlifeup та інших піснях з їхнього спільного альбому відчувається гітарний натиск, якого елегантному і розніженому Прінсу завжди не вистачало.
Rocknroll Love Affair (2015)
Hit n Run Phase Two став останнім прижиттєвим альбомом Прінса. Rocknroll Love Affair – на диво спокійна пісня з нього, не перевантажена звичними для музиканта звуковими вивертами. Проста романтична історія із рок-н-рольною серцевиною, близька кожному.
Nothing Compares 2 U (2019)
Як часто буває із культовими музикантами, після смерті Прінса продюсери вирішили заробити ще трохи грошенят і пустили на конвеєр його невиданий матеріал. До альбому Origins увійшли пісні музиканта, які він написав для інших артистів.
Nothing Compares 2 U Прінс виконував зі своїм першим гуртом – The Family. А у 90-х її прославила шотландська співачка Шинейд О’Коннор.
Чудова кода великому музиканту.
Фото: facebook.com/prince