Еволюція Джорджа Гаррісона у 8 піснях

25.02.2020

Фурор «Бітлів», рання електроніка, супергурт із Діланом і не тільки

Джорджа Гаррісона не дарма називають «найтихішим із Бітлів». Музикант ніколи не був у гурті на перших ролях, хоча суттєво вплинув на звучання «Ліверпульської четвірки». Саме він познайомив Леннона, Маккартні та Старра із індійською музикою, що стала предтечею психоделічного року в їхній творчості. А завдяки хіту While My Guitar Gently Wheeps Гаррісон сповна розкрив свій сонграйтерський талант і визначив напрям, яким рухався в подальші роки під час сольної кар`єри.

Сьогодні Джорджу Гаррісону могло б виповнитися 77. З цієї нагоди ми проаналізували, як змінювався і вдосконалювався його музичний стиль.

The Beatles – Don`t Bother Me (1963)

Перша авторська пісня Гаррісона в складі The Beatles. Гітарист писав її в якості розминки – навіть не сподіваючись, що в результаті вийде щось путнє. Зрештою, Don`t Bother Me увійшла до другого альбому гурту – With The Beatles (1963). Сама ж пісня розповідає стару, як світ, історію про хлопця, що болісно переживає розлучення з дівчиною.

Вже на Don`t Bother Me відчувається цікавість Гаррісона до екзотичних інструментів, яка посилиться на пізніх альбомах «Бітлів». У пісні Джон Леннон грає на бубні, Пол Маккартні – на клавесі (африканський ударний інструмент з двох палиць, що б`ються одна об одну), а Рінго Старр – на африканській перкусії.

The Beatles – Love You To (1966)

У середині 60-х Гаррісон захопився індійською музикою і почав вводити її в звучання «Бітлів». Спочатку вмовив Леннона заграти на сітарі в пісні Norwegian Wood з альбому Rubber Soul (1966), а на наступному студійнику, Revolver (1966), використав інструмент вже у власній композиції. З Love You To в творчості The Beatles починається психоделічний період.

Окрім сітару в Love You To можна почути індійські барабани – табла. Грати на інструментах Гаррісона вчив гуру Раві Шанкар.

 

The Beatles – While My Guitar Gently Wheeps (1968)

На кожному альбомі The Beatles була хоча б одна пісня Гаррісона, але жодна з них не стала великим хітом. Звісно, до появи While My Guitar Gently Wheeps.

Трек увійшов до так званого «Білого альбому» гурту. Цей реліз є скоріше збіркою сольних пісень кожного з чотирьох «Бітлів», які вони домовилися записувати в умовах повної творчої свободи. Тому й виконати гітарне соло на While My Guitar Gently Wheeps Гаррісон запросив Еріка Клептона (тоді – учасника гурту Cream).

У пісні Гаррісон продовжує сповідувати «вселенську любов», хоча вже без психоделічного звучання.

 

Electronic Sound (1969)

Сольну кар`єру Гаррісон почав ще як учасник The Beatles. У 68-му він випустив саундтрек до фільму Wonderwall, а за рік презентував експериментальний і дивний на той час альбом — Electronic Sound.

У це важко повірити, але завдяки Electronic Sound гітарист «Бітлів» став одним із піонерів британської електроніки. До релізу увійшли лише дві композиції, — по 18 і 25 (!) хвилин, — записані на синтезаторі Moog.

Наприкінці 69-го мало хто віддав належне цьому альбому. Але вже за кілька десятиліть чимало видатних електронників на кшталт The Chemical Brothers зізнавалися, що надихалися Electronic Sound.

My Sweet Lord (1970)

Після радикальних експериментів із електронікою Гаррісон повернувся до гітарного звучання в потрійному студійнику All Things Must Past. Критики одностайно називають його найкращим сольником музиканта, а журнал Rolling Stone вніс All Things Must Past у список 500 найкращих альбомів всіх часів.

Головним хітом релізу стала пісня My Sweet Lord. Це легка і світла рок-балада про любов до Бога, що не залежить від віросповідання. У приспіві можна почути як християнську молитву, так і індуїстську мантру.

Цікаво, що роком раніше Гаррісон подарував пісню соул-виконавцю Біллі Престону, а потім вирішив записати її сам. Престон допоміг автору, підігравши йому на клавішах. Також в записі My Sweet Lord взяли участь Ерік Клептон і Рінго Старр. Саундпродюсером виступив Філ Спектор – творець легендарної «Стіни звуку» (метод звукозапису, при якому всі інструменти звучать як одне ціле).

 

Got My Mind Set On You (1987)

Протягом 70-х Гаррісон намагався розбавляти фірмове звучання синті-попом та навіть африканською музикою, але жоден із його тогочасних альбомів не сягнув рівня величі All Things Must Past. Тому музикант взяв паузу в творчості і повернувся на сцену аж у 87-му, зі студійником Cloud Nine. Cпівпродюсером релізу став Джефф Лінн, лідер Electric Light Orchestra.

Відпочинок для Гаррісона не був даремним. Новий альбом повернув музиканта в чарти та відкрив перед ним двері на музичне телебачення.

Головним синглом з релізу став Got My Mind Set On You – кавер на пісню Руді Кларка 62-го року. Вплив вісімдесятницької поп-музики на нього очевидний.

 

The Traveling Wilburys – Handle With A Care (1988)

Під час роботи над Cloud Nine Гаррісон і Лінн придумали історію про мандрівний гурт братів Вілбері і вирішили одразу втілити її в життя. До музикантів приєдналися не хто-небудь, а Боб Ділан, Рой Орбісон і Том Петті.

Пісня Handle With A Care увійшла до першого з двох альбомів супергурту. За великим рахунком, це пародія на американське кантрі. Якщо не сприймати пісню серйозно, можна помітити, з яким задоволенням маститі рок-н-рольники дуркують на старості років.

 

Any Road (2002)

За життя Гаррісон більше не випустив жодного музичного релізу. В наступні роки він займався громадським активізмом та кінопродакшеном.

Восени 2001-го музикант помер від раку. За рік Джефф Лінн разом із сином музиканта, Дхані Гаррісоном, спродюсували його посмертний альбом – Brainwashed.

Реліз відкриває пісня Any Road – старий-добрий рок-н-рол, на фоні якого демонструються ретроспективні кадри з життя «найтихішого з Бітлз».

Також читайте наш матеріал до 50-річчя альбому Abbey Road

Фото: facebook.com/georgeharrison

Слухайте найкращу рок-музику в ефірі Old Fashioned Radio на каналі ROCK