#Джазвиживання. Сурен Томасян: «У тому, що я роблю з Дорном, теж проявляється джаз»

30.10.2019

Музикант, аранжувальник і саундпродюсер в гостях у Філа Пухарєва

Існує думка, що поп-музика і джаз в Україні не мають нічого спільного. Насправді це не так. Якими б різними не були ці жанри, часто за ними стоять одні й ті самі люди. І ми доведемо це у проекті «Джаз виживання». Наші герої – ті, хто вправно балансують між масовою та елітарною музикою, поєднуючи непоєднуване.

Слухайте програму Філа Пухарєва в ефірі Old Fashioned Radio у вівторок о 12:00 на каналі JAZZ&BLUES та у  четвер о 13:00 на каналі ZEMLYA, а також читайте текстову версію у блозі ofr.fm

Героєм нового випуску програми «Джаз виживання» став музикант, аранжувальник і саундпродюсер Сурен Томасян. Він народився на Донбасі, а музичну освіту здобув у Луганську та Києві.

У середині 2000-х Томасян як гітарист співпрацював із Ігорем Закусом: грав у проекті Jazz Kolo та гурті Z-Band. Входив до живого складу Rozhden, Гайтани, Джамали.

Від 2017-го Сурен працює музикантом і аранжувальником Івана Дорна та саундпродюсером лейблу Masterskaya. Також відповідає за звучання співачки Alina Pash та інших сучасних українських поп-артистів. Навесні цього року Томасян презентував сольний проект mama13 та його дебютний реліз.

Сурен Томасян

Про Nirvana, Ігоря Закуса та недовивчений джаз

Підлітком я слухав панк. Nirvana – моя любов назавжди. А потім вступив у Луганську на джазовий факультет. Там познайомився із контрабасистом Юрієм Шевцовим, який поставив мені Еллу Фіцджеральд. Тоді мені відкрилися очі на зовсім іншу музику.

У Києві в інституті Глієра в мене викладав Володимир Шабалтас (гітарист, композитор, аранжувальник, засновник харківського джазового гурту «Схід-Side» — ред.). Через нього я познайомився із Ігорем Закусом. Почав грати в його проекті Jazz Kolo, потім приєднався до складу Z-Band.

Ігор імпонує мені і як музикант, і як людина. Це для мене важливо, інакше я не зміг би співпрацювати з ним так довго.

Закус – це український Джон Скофілд. Він міг би вже давно спочивати на лаврах, але не зупиняється на досягнутому і постійно розвивається. Грає з молодими музикантами, вчить їх і сам у них вчиться.

Напевно, я так і не навчився грати джаз так, як хотів. Важко сказати, чого мені для цього не вистачило. Зате взявся за інші проекти.

Про Івана Дорна, Аліну Паш і золоте правило саундпродюсера

У студентські роки я жив у гуртязі, де не було телевізора. Якось зайшов до друзів і побачив кліп «Стыцамен». Запитую: «Хто це?», а вони мені: «Ти що, не знаєш? Це ж Іван Дорн!» І я зрозумів, що хочу грати з цим чуваком.

Вперше ми перетнулися з Дорном на якомусь телешоу, де він співав «Северное сияние» під гітару. Це було саме те, що я хотів чути і робити в музиці. Коли Ваня шукав живих музикантів, я одразу чкурнув до нього на прослуховування. Так і потрапив до Дорнабанди.

«Саундпродюсер Івана Дорна» — звучить занадто голосно. Я зробив аранжування деяких Ваніних пісень, а на остаточне звучання впливає вся команда.

Пісня Bitanga Аліни Паш – моя перша велика саундпродюсерська робота. Спочатку я написав біток і начитав під нього якусь тарабарщину. Хотів взяти пісню в сольний проект, зняти на неї кліп у китайському стилі. А потім познайомився з Аліною і подарував їй цю музику на день народження. Вона додала туди закарпатських словечок — вийшло круто. Щоправда, у першій версії цих слів було забагато — потім разом сиділи і правили текст.

Я працюю з артистами, які вже знають, чого хочуть. Вони приходять до мене з ідеями, під які ми разом шукаємо звук.

Про сольний проект, безтурботне життя та актуальність джазу

Перші пісні я почав писати десять років тому, коли знімав із друзями-музикантами квартиру. Три треки з дебютного релізу mama13 якраз фіксують цей безтурботний, холостяцький період.

Кілька тижнів тому вперше грав ці пісні наживо на квартирнику в Будинку культури Masterskaya. На концерт прийшли люди, які бачили на власні очі, як вони створювалися.

Виступати із кимось – це одна справа. Зовсім інша, коли ти презентуєш власний матеріал і потрапляєш у центр уваги.

Зараз працюю над наступним альбомом mama13. Там буде шість чи сім треків. Сподіваюся, що випущу його до кінця року.

Джаз для мене – не пройдений етап. Він проявляється навіть у тому, що я роблю зараз. Ця музика завжди залишиться в мені і зі мною.

Фото: Олександр Зубко, Nataly Kolomiets, Kate Kondratieva