«Діалог»: як брати Меладзе прогресивний рок грали

07.11.2019

Згадуємо незвичайний гурт із Миколаєва, в якому починали нинішні поп-зірки

9 та 10 листопада Валерій Меладзе виступить у Палаці «Україна». Співак виконає відомі хіти та нові пісні з програми «Свободный полет».

Зараз інтернетом шириться правдивий жарт про те, що пісні Меладзе люблять і 20-річні хіпстери, і 40-річні жінки пострадянського періоду. Не дивно, адже композитором і продюсером співака є його старший брат, Костянтин Меладзе – один з небагатьох представників великого шоу-бізнесу, який не втратив музичного смаку.

Та мало хто знає, що у 90-х брати Меладзе грали в гурті «Діалог». Ця команда з Миколаєва несла в маси прогресивний рок закордонного зразка. Розбираємося, чим вона відзначилася і чим може зацікавити сучасного слухача.

Як з`явився «Діалог»?

Все почалося з ансамблю в одній зі шкіл Миколаєва, який зібрав наприкінці 60-х колишній львів`янин Кім Брейтбург. Протягом наступних десяти років гурт неодноразово змінював назву і склад, допоки музикантам не запропонували роботу в донецькій філармонії. Тоді, у 1978-му, вони почали виступати під вивіскою «Діалог». Окрім Брейтбурга, який в той час писав для гурту пісні, співав та грав у ньому на клавішах, до складу також входили Віктор Литвиненко (гітара), Анатолій Дейнега (барабани) та Віктор Радієвський (бас-гітара).

Перший склад «Діалогу» із сесійними музикантами

Учасники «Діалогу» надихалися британським прогресив-рок-гуртом YES та популярним на той час глем-роком. Протягом 80-х гурт випустив п`ять авторських альбомів та чотири концептуальні сюїти на вірші Семена Кірсанова та Юрія Марцинкявічуса, а також рок-оперу за мотивами поеми «Слово о полку Ігоревім». Свої концерти музиканти, як і їхні кумири, перетворювали на театральні перформанси, супроводжуючи їх світловими та візуальними ефектами.

З приходом 90-х у «Діалозі» почалася творча криза. Музиканти навіть намагалися грати модний тоді хеві-метал, але все ж повернулися до звичного стилю. На той момент Брейтбург остаточно втомився від ролі співака. Весь цей час він займав місце біля мікрофону в «Діалозі» радше з примусу, бо не міг знайти собі на заміну хорошого вокаліста. І тут на горизонті в гурту з`явилися Валерій та Костянтин Меладзе.

Як у «Діалог» потрапили брати Меладзе?

Завдяки дружині барабанника «Діалогу» Анатолія Дейнеги. Вона звернула увагу на братів під час їхнього виступу в одному з миколаївських клубів. Брейтбург без вагань взяв Валерія в гурт, адже його вокальна манера нагадала фронтмену голос Джона Андерсена з YES.

Що ж до Костянтина Меладзе, то він посів у гурті місце другого композитора та клавішника. Не в останню чергу саме через творчу конкуренцію Меладзе-старшого та Брейтбурга за кілька років брати покинули «Діалог».

Як змінилося звучання «Діалогу»?

Із Валерієм та Костянтином Меладзе у складі «Діалог» записали новий альбом-сюїту «Посредине мира» (1991) на вірші Арсенія Тарковського (батько режисера Андрія Тарковського). За ним вийшов студійник «Осенний крик ястреба» (1993) із піснями Костянтина Меладзе та Кіма Брейтбурга.

На цих релізах «Діалог» намагається наслідувати британському прогресивному року та «новій хвилі». За рахунок сонграйтерського таланту Меладзе та Брейтбурга це навіть вдається. Але попри канони жанру саме клавіші залишалися найслабшим місцем у звучанні гурту. Аранжувальники використовували здебільшого примітнивні синтезаторні ефекти, не компенсуючи їх великою інструментальною майстерністю. А ось потужні гітарні партії Віктора Литвиненка та естонського сесійника Тумаса Ванема хочеться лише хвалити. До речі, останній зараз випускає сольні інструментальні альбоми.

Після виходу з гурту Валерій і Костянтин більше не грали прог-рок?

У 92-му Валерій та Костянтин разом із Віктором Литвиненком зібрали нову формацію «Драма», в якій наслідували стиль «Діалогу». Втім, її популярність не вийшла за межі рідного для музикантів Миколаєва.

За три роки «Драма» трансформувалася в новий гурт «Містікана», до саундпродюсування якого долучився Кім Брейтбург. У 1995-му музиканти випустили етапний альбом «Сера», який нині зараховують до сольної дискографії Валерія Меладзе. В ньому акцент із прог-року змістився на стиль «нової романтики», популярний у той час серед закордонних поп-музикантів.

Що було далі?

Валерій Меладзе під продюсерським і композиторським наглядом Костянтина Меладзе розпочав сольну поп-кар`єру. На сьогодні він випустив шість студійних релізів. Його альбоми «Сера» (1995), «Последний романтик» (1996) та «Самба белого мотылька» (1998) вважаються класикою російськомовної поп-музики.

Кім Брейтбург став саундпродюсером Валерія Меладзе та почав працювати як аранжувальник з російськими поп-зірками. На початку 2000-х він кілька разів намагався відновити «Діалог» у первісному складі. Разом із Віктором Литвиненком, Віктором Радієвським і Анатолієм Дейнегою музикант виступив на кількох фестивалях і телешоу із новими піснями. Однак у тогочасних інтерв`ю Брейтбург переконував, що про повноцінний реюніон гурту не може бути мови.

Слухайте найкращий прогресивний рок в ефірі Old Fashioned Radio на каналі ROCK