7 шедеврів польського мистецтва

Третього вересня закінчує свою роботу виставка «Малярство польське» у Музеї Ханенків. У Києві можна вперше побачити більше 20-ти найцінніших польських полотен 18 – початку 20 століть. OFR.FM обрало з них сім найяскравіших та розповідає, що не можна пропустити на виставці.

4

Ян Матейко. Портрет дітей художника. 1879

Стиль життя Яна та Теодори Матейків був дещо іншим, ніж у більшості пересічних краків’ян другої половини 19 ст. Дружина художника добре зналася на музиці й театрі та прагнула перетворити родинну оселю на справжній мистецький осередок. Ці наміри, однак, зруйнувала важка хвороба, внаслідок якої у лютому 1882 р. Теодора була змушена від’їхати на лікування. Відтоді Ян Матейко виховував дітей самотужки. Родина часто мешкала у заміському маєтку в Кжеславіце, де всі почували себе щасливішими. Цілком ймовірно, що цей портрет було створено саме там. Ліворуч, перед відкритим на парк вікном, зображено молодшого сина художника – Єжи (1873 – 1927). Він притримує за повідець пса, що лежить на оксамитовій подушці. Позаду, спираючись на багато інкрустоване крісло, стоїть Тадеуш (1865 – 1911). Його стриманий чорний одяг вказує на серйозність вже майже дорослого хлопця. Здається, що старша донька художника Гелена (1867 – 1932) щойно підвелася із крісла і з гордовито піднятою головою прямує до глядача. Її гаптована торбинка збереглася досі й зараз є експонатом будинку-музею Яна Матейка у Кракові. На столі перед молодшою дочкою, Беатою (1869 – 1926), лежить батькова палітра з пензлями.

Діти Яна Матейка в подальшому неодноразово ставали його моделями, зокрема до історичних персонажів в уславлених картинах художника.

9

Генрик Семірадський. Христос і самаритянка. 1890

До образу Ісуса Христа Генрик Семірадський звертався упродовж усього життя. Він прагнув створити у глядача відчуття реальності євангельських подій. Персонажі картини «Христос і самаритянка» наділені яскравими індивідуалізованими рисами, а зображена природа вповні відповідає біблійній місцевості. Художник майстерно використовує світлові ефекти: обличчя героїв занурені в тінь від оливи, натомість руку Христа, спрямовану до криниці, освітлює сонячний промінь. Так візуально акцентовані слова Спасителя з Євангелія від Іоанна: «Кожен, хто воду цю п’є, буде прагнути знову. А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Ін. 4: 13 – 14).

11

Владислав Чахурський. Чи не бажаєш троянду? 1879

Владислав Чахурський навчався у Варшавському рисувальному класі, у Дрезденській та Мюнхенській Академіях мистецтв.

Він багато подорожував Італією та Францією, а у 1879 р. оселився у Мюнхені. Саме там для Другої міжнародної художньої виставки він написав картину «Чи не бажаєш троянду?».

Відомо, що твору передував ескіз у вертикальному форматі. Він мав назву «Дама часів ван Дейка в білій атласній сукні з білою трояндою». Опрацювання остаточної версії картини тривало кілька місяців. Пізніше художник згадував про усі складнощі роботи над твором: «жодна попередня картина не вартувала мені стільки кривавої праці й сумнівів».

14

Ольга Бознанська. Портрет дітей. 1907

Ольга Бознанська – польська художниця-експериментаторка.

Перші уроки малювання Бознанській дала її мати, Євгенія Аполлонія Мондан. У 1886 р. художниця переїхала до Мюнхена, де навчалася і працювала, а у 1898 р. оселилася у Парижі, де зрештою й провела більшість життя.

Твори Бознанської експонувалися у Салоні Тюільрі та у регулярних паризьких «Виставках сучасних жінок-художниць». У 1912 р. мисткиню було відзначено Орденом Почесного легіону. На формування її стилю найбільше вплинули живописці, які поєднували реалістичне бачення із прийомами імпресіонізму: Джеймс Уістлер, Едуард Мане, Вільгельм Лейбл. Найбільшу славу Ользі Бознанській принесли портрети. Представлений твір – портрет хлопчиків, пасинків відомого художника Болеслава Буйки, – належить до раннього паризького періоду її творчості.

16

Яцек Мальчевський. Христос і Самаритянка 1912

Уповні усвідомлюючи власне людське єство, Яцек Мальчевський, втім, вважав себе одним із посвячених у величну таємницю буття. Це, на думку художника, надавало йому право часом виступати у власних творах у подобі Христа. Львівська галерея мистецтв зберігає унікальну серію з 20 автопортретів художника. У двох із них: «Христос перед Пілатом. 1910» та «Христос і самаритянка. 1912», представлених на виставці, образ Ісуса наділено автопортретними рисами.

Сюжет картини пов’язаний із епізодом Євангелія від Іоанна (Ін. 4: 1 – 42), де йдеться про зустріч Христа з дівчиною із Самарії. Попри давню ворожнечу, що існувала між іудеями та самаритянами, Христос попросив її подати води з криниці. Він розповів дівчині про своє вчення як про живу воду. Втамувавши нею спрагу, людина стає вільною та готовою до нового життя.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Юзеф Мегоффер. Europa Jubilans (Європа, що тріумфує). 1905

Юзеф Мегоффер мав універсальне художнє обдарування. Майстер станкового та монументального живопису, сценограф, графік, плакатист, дизайнер вітражів та текстилю, він був одним із лідерів польського модерну. Цей напрямок отримав назву «Молода Польща» («Młoda Polska»). Мегоффер навчався у краківській Школі красних мистецтв у Яна Матейка, а також у Відні та Парижі. Він багато подорожував, зокрема до Італії та до Швейцарії, але мешкав переважно у Кракові, де викладав у Академії красних мистецтв.

Твір «Європа, що тріумфує» є відверто іронічним та контроверсійним. Моделлю для усміхненої панянки, яка впевнено влаштувалася у розкішній вітальні, стала покоївка колекціонера Фелікса Ясінського. Саме до його краківської збірки належать всі розташовані довкола дівчини артефакти: манекен у японському обладунку, скульптурне зображення дракона, Будда та яскраві східні статуетки. Подібно до цілої Європи, яку наприкінці 19 століття охопила мода на орієнталізм, панянка радо експонує себе на цьому екзотичному тлі, не дуже-то й розуміючись на витонченій культурі Сходу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Владислав Лям Коніц. Сон. 1923

Владислав Лям – знаний польський художник, графік та мистецький критик. У краківській Академії мистецтв він був учнем Юзефа Мегоффера. Після завершення студій художник протягом 1925 – 1934 рр. жив у Парижі та подорожував південною Францією. Його твори експонувалися на міжнародних і національних виставках. Свої художні вподобання Владислав Лям яскраво висвітлив у низці статей, присвячених теорії малюнка і живопису. Він був активним членом численних мистецьких організацій, зокрема таких як «Нова генерація», «Зорі», «Авангард».

У ранній період творчості Лям перебував під впливом кубізму та експресіонізму. Особливе враження на нього справила творчість славетного французького художника Поля Сезана (1839 – 1906). Яскравим прикладом цих інспірацій є картина «Сон. 1923», де лаконізм чітких об’ємів і форм поєднано із стриманим колоритом, що ґрунтується на поєднанні відтінків зеленого, вохристого та блакитного. Сюжет твору нагадує класичні композиції європейського живопису із Венерою та Купідоном.

Редакція ofr.fm обрала всього лише сім найкращих робіт. Заходьте на виставку «Малярство польське», щоб побачити більше!