50 років Джазу на Дніпрі

27.07.2018

Дніпровська джазова сцена відсвяткувала своє 50-річчя фестивалем «Джаз на Дніпрі»

Серед хедлайнерів фестивалю – Dee Dee Bridgewater (США), Troy Roberts & Nu-Jive (США-Австралія), Jacky Terrasson Jazz Trio (Франція), Allan Harris (США) та ін. Міжнародний склад доповнили виступами численних місцевих артистів різного рівня та напрямків.

Загальне враження від фестивалю – дуже нерівномірне. З одного боку – доволі висока планка в організаційних питаннях: великі бюджети на обладнання та оргвитрати, чудовий звук, продумана інфраструктура фестивальної території, з іншого – доволі дивний лайн-ап, у якому перемежовуються справжні світові легенди із дивними непорозуміннями на кшталт Максакової, виступ якої не витримує жодної критики.

Склалося враження, що організатори намагалися догодити одночасно і слухачам з інших міст, і місцевим, і спонсорам, і «замовникам банкету», через що зовсім розмитим виявилося позиціонування самого фестивалю, а отже, і його цільової аудиторії. Претензія на елітарність, дорогі квитки, не дуже зручне місце розташування, пляжний пісок, який треба долати, аби потрапити з локації на локацію, відсутність режисерської роботи (нерівномірне наростання/спад вражень). Як результат – напівпорожні трибуни протягом обох днів. Критика ведучої Яніки нам також видалася цілком доречною, хоча її не надто інтелектуальні жарти були милими. Як розповідали самі організатори, – були речі, які їм довелося сприйняти як даність, на які вони не могли впливати.

Вдалим був виступ місцевого дитячого бенду, з якого почався фестиваль. Це задало своєрідний «дніпровський» настрій концерту і підкреслило тему ювілею: ось наші діти і «ветерани» – майбутнє, що спирається на минуле. А от далі пішла низка виступів «місцевих корифеїв», яких варто було показати або на окремій сцені, або просто привітати коньяком на пляжі.

Яскраві враження лишилися після виступів Jacky Terrasson Jazz Trio (Франція), Troy Roberts & Nu-Jive (США-Австралія), Allan Harris (США). На них публіка і преса синхронно оживали, а колеги по цеху збиралися на сцені, щоб послухати. Напрочуд цікаво виступили Argentum (Україна) із музикою Пьяццоли. Jazz Women Band (США) зачарували харизматичною контрабасисткою та вдумливими гітарними соло. Хоча не всі учасниці колективу здалися переконливими, але настрій і майстер-клас залишили максимально світле та глибоке враження.

Завершився фестиваль також дніпровським проектом, ніби доповнюючи тематичну «арку» самої локації. Але після хедлайнерки фесту – запальної легенди джазу Ді Ді Бріджуотер – експериментальний гурт Dz’ob був, мабуть, не найкращою ідеєю. По-перше, це зовсім інший напрямок і на нього треба налаштовуватися. Бріджуотер дала настільки сильну емоцію, що переключитися на інтелектуальні експерименти із техно навіть при бажанні було доволі складно, природно захотілося порівнювати непорівнюване. А по-друге, Бріджуотер завершила близько півночі, тож люди поспішали потрапити додому. Зрештою місцевих музикантів залишилися слухати переважно «свої». А позиціонування фестивалю і тут виявилося не зрозумілим, адже «Dz’ob» – це хороший колектив, але аж ніяк не джаз.

І все-таки OFR щиро радіє тому, що такі фестивалі відбуваються і бажає організаторам успіхів та професійного розвитку із врахуванням усієї критики, – наступного року! А нашим читачам пропонуємо кілька інтерв’ю із хедлайнерами «Джазу на Дніпрі» — Ді Ді Бріджуотер (США) та Джекі Террассоном (Франція).

Текст и фото: Ольга Ковалевська